Кубок «Зорі Полісся» – 1992

Того року у розіграші Кубка «Зорі Полісся» з футболу взяли участь 11 команд.

У першому турі футболісти Вишевичів узяли гору над суперниками з Леніного 6:0, межирічани перемогли команду «Агропромзбут» 4:2, команда Меделівки поступилась потіївчанам 1:5, а чайківчани – Новій Буді 0:1. У грі Велика Рача – Борщів переможця визначили післяматчові пенальті, які влучніше пробили борщівці  – 5:3 (основний і додатковий час сильнішого не виявив).

У другому турі команда Потіївки завдала поразки межирічанам, колектив райвідділу внутрішніх справ переграв новобудців – 2:1, а борщівці програли вишевицькій «Вікторії».

За умовами турніру ця перемога вивела футболістів Вишевичів відразу у фінал. Другу путівку на вирішальний матч вибороли динамівці, які були сильнішими у грі з потіївської командою.

Фінал: «Вікторія» (Вишевичі) - «Динамо» (Радомишль) 2:1

Фінальний матч за традицією відбувся 9 травня у День Перемоги. Того дня ішов дощ, який, одначе не завадив уболівальникам завітати на міський стадіон. У фіналі зустрілися добре знані команди з Вишевичів та райвідділу внутрішніх справ.

Початок поєдинку був за динамівцями, які й відкрили рахунок. Проте вишевичани додали у русі, заграли зіграніше, дисциплінованіше, і, виявивши волю до перемоги, таки схилили терези на свій бік.

Остаточний рахунок цікавої та бойової зустрічі – 2:1 на користь «Вікторії».

Команді-переможниці було вручено перехідний кубок райгазети і диплом першого ступеня.

Володарі Кубка «Зорі Полісся» 1992 р. – футболісти вишевицької «Вікторії».

Гравці обох команд отримали дипломи відповідних ступенів.

Нагороди переможцям вручає голова районної федерації футболу, завідувач відділу редакції газети «Зоря Полісся» Анатолій Пилипенко.

 «Коло Пошани» з кубком.

Слід сказати, що в досягнутому значна заслуга опікунів вишевицької команди – місцевого підприємства об’єднання «Украгропромтеплиця», очолюваного В.В.Сидоренком.

Попередня сторінка                      Наступна сторінка

Кубок «Зорі Полісся» – 1991

16 команд змагалося того року за Кубок «Зорі Полісся» з футболу, яким уже двадцять третій раз за традицією відкривався в районі футбольний сезон. Стартував турнір 21 квітня. Успішно подолавши всі етапи розіграшу, до фіналу дісталися борщівський «Колос» і потіївський «Прогрес».

Борщівці на шляху до вирішального матчу взяли гору над суперниками з Чайківки і Глиниці, а у півфіналі перемогли футболістів Леніного. Потіївчани у півфінальній грі були сильнішими футболістів з Межирічки, а до цього не залишили жодних шансів командам Заболотя та Великої Рачі.

Фінал: «Колос» (Борщів) – «Прогрес» (Потіївка) 1:0

Фінальний поєдинок відбувся 9 травня на радомишльському стадіоні «Авангард». Суперники виявилися гідними один одного. Протягом усього матчу на полі точилась уперта гра, що йшла з перемінним успіхом. Спочатку більш активними були гравця «Прогреса», які створили кілька небезпечних моментів біля воріт борщівців.

Але кінцівку зустрічі гостріше провели футболісти «Колоса». Під час однієї з атак, коли основний час гри вже ось-ось мав вичерпатися, вони змусили помилитися захисників суперника. Один з потіївчан зіграв рукою у своєму карному майданчику. Пенальті чітко реалізував Володимир Кондратюк. Цей гол виявився вирішальним. Відтак утретє підряд почесний перехідний приз здобули футболісти Борщева.

І успіх цей закономірний. Бо команда колгоспу ім. Леніна впродовж багатьох років постійно перебуває серед лідерів футболу в районі. Не останню роль відіграє в цьому турбота і увага, що приділяються футбольному колективу з боку правління, громадських організацій господарства. Зовсім невипадково серед найактивніших глядачів фіналу були керівники колгоспу.

Проте цікавий і напружений фінальний матч був, на жаль, позначений і неприємною нотою. Бо кінець гри заплямувався недисциплінованістю. За обопільні грубощі арбітр матчу П.Лисогор вилучив з поля капітана потіївчан С.Харченка і гравця «Колоса» Г.Зінченка.

А вже після завершення урочистої церемонії нагородження лауреатів турніру вирішили з’ясувати стосунки з глядачами уболівальники з Потіївки. Довелося навіть втручатися міліції. Прикро, але факт.

Втретє підряд виграли в 1991-му році Кубок «Зорі Полісся» футболісти борщівського «Колоса».

Фото М.Поповича.

Попередня сторінка                      Наступна сторінка

Кубок «Зорі Полісся» – 1990

Фінал: «Колос» (Борщів) – «Фортуна» (Лутівка) 2:1

Фінальний матч відбувся 6 травня на радомишльському стадіоні «Авангард», і , як годиться для вирішальних поєдинків, був напруженим та безкомпромісним. Втім, відколи було засновано приз, нецікавих фіналів не траплялося. Чимало з них не завершувалися в основний час, і переможця визначали або додаткова тридцятихвилинка, або 11-метрові штрафні удари.

Цього разу до них не дійшло, хоча фіналісти тримали уболівальників у напрузі до самої 90-ї хвилини.

Футболісти Борщева, звісно, вважалися фаворитами, адже їх силу тоді спізнали на собі суперники і в обласних змаганнях. Одначе лутівська команда, залучивши до своїх лав досвідчених футболістів, теж всякчас додавала у грі.

Спортсмени колгоспу ім. Леніна таки виявилися сильнішими і здобули заслужену, хоч і важку перемогу з рахунком 2:1.

Переможцям вручено Кубок і диплом першого ступеня, лутівчанам – диплом другого ступеня. Гравців обох команд відзначено грамотами.

Нагороди переможцям турніру вручає редактор газети Микола Дубовий.

Борщівський «Колос» - володар Кубка «Зорі Полісся» з футболу в 1990 році.

Фото М.Поповича.

Попередня сторінка                      Наступна сторінка

«Золота осінь» – 1989

У розіграші Кубка «Золотої осені» в 1989 році взяли участь 12 команд. Турнір був насичений цікавими поєдинками і несподіваними результатами. Вже на першому етапі другий призер чемпіонату району борщівський  «Колос» поступився команді машинобудівного заводу 2:3, а «Прогрес» з Потіївки у напруженому двобої взяв гору над третьою командою першості лутівською «Фортуною».

У вирішальному поєдинку зустрілися машинобудівники (тренер Володимир Гурнович) і футболісти «Полісся» з Леніного (тренер Михайло Романенко).

Команда колгоспу «Заповіт Ілліча» на шляху до фіналу перемогла потіївчан 3:2, а радомишляни послідовно впевнено переграли «Авангард» із Білої Криниці 4:1 та великорацьку «Дружбу» 3:0, примірявши на себе статус фаворита фінального матчу.

Врешті попервах це їм вдалося підтвердити, відкривши рахунок вже на старті поєдинку. Але майже відразу поліщуки відігралися. Гра проходила гостро, динамічно, з перемінним успіхом. В такому ключі проходив і другий тайм, у якому також спочатку шальки терезів схилили на свій бік машинобудівники. Але за 10 хвилин до завершення основного часу футболісти Леніного знову відновили рівновагу.

У додатковій тридцятихвилинці вони значно впевненіше почувалися на полі, ніж суперники, і в напруженому та цікавому поєдинку взяли гору.  

Фінальний свисток арбітра Івана Дідківського з Малина, якому допомагали радомишляни Валерій Молодико та Сергій Падіаров, зафіксував перемогу «Полісся» з рахунком 5:2.

Кра­щими гравцями фінальної зустрічі було визнало воротаря Валерія Лося і захисника Юрія Ко­валя з команди «Полісся» та півзахисника Володимира Красовського і нападаючого Сергія Пархоменка – з «Машинобудівника».

Гравці обох команд нагороджені дипломами районної ради ДФСТ профспілок.

До складу команди-переможниці входили В.Лось, В.Нарожний, Д.Середенко, В.Середенко, Ю.Коваль, М.Дяченко, А.Сергієнко, П.Сергієнко, В.Пустовойт, М.Пустовойт, А.Целованський, М.Гончаренко, О.Колос, І.Міненко, А.Лобас, П.Мельниченко, В.Овсієнко.

Володар Кубка «Золотої осені» 1989 року – «Полісся» (Леніне).

Чемпіонат району – 1989

 

На старт чемпіонату району 1989 року вийшло 14 команд. Піс­ля досить тривалої перерви долучилися до районних змагань футболісти «Червоної зорі» (Забілоччя). Водночас знову не знайшли можливостей виступити в турнірі міські футбольні колективи – передусім заводу «Алмаз» (капронових виробів) та льонопереробного, котрі, здавалося б, непогано про себе заявляли в ті роки. Подібне стосується й донедавна потужних сільських колективів Осичок та Кочерова.

Обнадійливі перспективи сезону подала районна федерація, що того року оновила свій склад та стиль роботи. Фе­дерацію утворили демократич­ним шляхом з 11 чоловік голосуванням, кандидатури до неї висували всі учас­ники чемпіонату. Головою федерації був обраний Валерій Молодико, головний ме­ханік АТП 11848 – відомий на районному рівні футболіст та футбольний арбітр. Регулярними стали засідання федерації з відкритим аналізом ігор, прагненням дійти згоди в суперечливих моментах, уникати конфліктів та непорозумінь.

Стартував футбольний сезон у Великій Рачі, де сім команд виборювали традиційний кубок колгоспу «Росія». Команда Лутівки в серії післяматчевих пенальті поступилася «Поліссю» з Чайківки (в основний час – 1:1). Футболісти Борщева взяли гору над межирічанами 2:0. Господарі з рахунком 1:0 переграли команду меблевого цеху №16. Меблевики в свою чергу взяли гору на суперниками з Кичкирів – 1:0.

Затим у напівфіналі великорацька «Дружба» перемогла команду меблевого цеху 2:1, а переможець протистояння борщівців і чайківчан визначився в серії одинадцятиметрових. Влучніше їх виконали футболісти Борщева. Післяматчеві пенальті назвали й володаря трофею. Після нулів у ігровий час перемогу тут святкували господарі – 3:1.

А перші матчі першості, що стартувала 7 травня, принесли такі результати: Велика Рача – Котівка 0:1, Нова Буда – Межирічка 3:2, Лутівка – Забілоччя 7:1, Пилиповичі – Біла Криниця 2:2, Чайківка – Вишевичі 1:4, Кичкирі – Веприн 2:3, Борщів – Верлок 11:1.

У другому турі зіграли: Верлок – Веприн 1:3; склозавод – Кичкирі 5:1; Вишевичі – Пилиповичі 5:0; Межирічка – Чайківка 11:3; Лутівка – Нова Буда 9:0; Котівка – Забілоччя 2:1; Борщів – Велика Рача 1:0.

Фаворити першості визначилися вже після перших шести турів. До групи лідерів увійшли колективи Лутівки, Борщева (по 6 перемог), Вишевичі та Котівки (5 перемог і 1 нічия). Водночас засвітилися й потенційні аутсайдері та невдахи. Команди Чайківки, Кичкирів і Верлока поступилися суперникам у всіх зіграних поєдинках. Верлочани притому двічі не виїздили на ігри. За тодішнім положенням, за три невиїзди команду з першості знімали. І попри те, що продовжила вона участь в турнірі під егідою ПМК-15 та назвою «Будівельник», цієї участі не уникнула.

Втім подібні санкції було застосовано також до команд «Колос» (Нова Буда) і «Колос» (Пилипо­вичі).

Крім того, чайківське «Полісся» було зняте  зі зма­гань до кінця сезону за неспортивну поведінку. 27 серпня, приймаючи на своєму полі команду «Про­мінь» з Котівки, деякі чайківчани вийшли на гру в нетвере­зому стані і не в спор­тивній формі. На 35-й хвилині суддя матчу поєдинок зупинив. Відтак п’яні «герої» після цього побили арбітра, порва­ли свідоцт­во, видане районним ко­мітетом по фізкультурі та спорту на право суддівст­ва.

Попередже­ння щодо безпорядків під час фут­больних матчів з боку гля­дачів виносилося також команді «Авангард» (Біла Криниця).

Після 18 турів боротьбу в турнірі завершували 10 команд, що в підсумку розташувалися в остаточній таблиці наступним чином: 

	В	Н	П	М	О
«Колос» (Борщів)	23	1	2	90-23	47
«Колос» (Лутівка)	22	3	1	109-29	47
«Юність» (Вишевичі)	18	5	3	77-30	41
«Промінь» (Котівка)	18	2	6	62-45	38
«Сокіл» (Межирічка)	17	2	7	72-35	36
«Авангард» (Біла Криниця)	13	4	9	70-47	30
«Дружба» (Велика Рача)	13	3	10	34-29	29
«Автомобіліст» (Кичкирі)	10	2	14	62-76	22
«Колос» (Веприн)	9	4	13	40-58	22
«Зоря» (Забілоччя)	9	2	15	23-54	20

 

За регламентом турніру, в разі рівності очок у двох або більше команд вище міс­це визначалося за біль­шою кількістю перемог, ре­зультатами особистих зуст­річей, кращою різницею за­битих і пропущених м’я­чів.

Чемпіон району 1989 року – «Колос» (Борщів).

Як зазначав голова райради ВФДСТ профспілок Геннадій Пащук, ведучи мову про підсумки сезону, знову висвітлився ряд проблем, що мали місце й раніше. Передусім – стосовно непідготовленості деяких суддів та нечесного суддівства ними окремих поєдинків, екіпірування футболістів, виїздів команд на матчі тощо. Скажімо, не раз викликало насмішки вболівальників строкате та різнобарвне вбрання гравців межиріцької команди, як і вже згаданих покараних чайківчан. А щодо транспорту на виїзні ігри, то потерпав від цього навіть учасник обласної першості «Полісся» з Леніного.

До слова, команди Леніного та Потіївки участі в районній першості не брали, адже виступали в третій групі чемпіонату області.

Борщівські футболісти вибороли тогоріч і Кубок газети «Зоря Полісся».

Кубком «Золота осінь» заволоділа команда «Полісся» (Леніне).

Товариські поєдинки проводили й місцеві ветерани футбольної гри (35 років і старші). Для прикладу, в Білій Криниці в дружній зустрічі команда ветеранів селища з рахунком 4:2 перемогла радомишлян.

 

 

Кубок райгазети«Зоря Полісся» – 1989

 

Кубок «Золота осінь» – 1989

 

Попередня публікація             Наступна публікація

 

 

Кубок «Зорі Полісся» – 1989

Фінал: «Колос» (Борщів) – «Дружба» (Велика Рача) 2:0

Стартував весняний кубковий турнір того року 23 квітня. А до фіналу вийшли футболісти Великої Рачі та Борщева.

Коли напередодні фіна­льного матчу бу­ло вирішено, що гра відбудеться у Великій Рачі (міський стадіон тоді реконструювався і не був го­товий до футбольних зма­гань, тож великорачани гостинно запропонували провести фінал у себе), капітан борщівців Г.Щипанський зазначив, що для його команди байдуже, де грати: вдома чи у гостях. Ці слова відразу пригада­лися, ледь почалася фіна­льна гра. Футболісти з Борщева справді почува­лися господарями стано­вища на полі. І вже на четвертій хвилині рахунок було відкрито. Стрімка флангова атака заверши­лась точним ударом.

Наступ гостей триває, і невдовзі вони вдруге до­биваються успіху. В обох випадках голам передува­ли простотаки «слалом­ні» проходи Щипанського, що був одним з найпоміт­ніших на полі, крізь за­хисні порядки господарів. Після цього гру, як ка­жуть, було зроблено. І хо­ча в кінці зустрічі вели­корачани відчайдушно пе­рейшли у наступ, намагаючись уникнути поразки, рахунок так і не змінився. Фортуна того дня від­вернулася від них, бо мож­ливості, щоб змінити ра­хунок на краще були. Про­те м'яч, пробитий з пена­льті, пролетів повз воро­та. В іншому випадку гостей від, здавалося б, неминучого гола врятувала перекладина. Втім, щас­тя завжди посміхається сильнішим.

Отже, перехідний кубок райгазети здобула команда з Бор­щева. На шляху до фіна­лу вона перемогла футбо­лістів Леніного, Котівки, Білої Криниці. Великора­чани, ідучи до вирішаль­ного поєдинку, здолали опір своїх суперників з Лутівки, Кичкирів, Чайківки. Цікаво, що за місяць перед тим ці команди також зустрічались у фіналі, і та­кож у Великій Рачі, де розігрувався кубок кол­госпу «Росія». Тоді силь­нішими були господарі поля. Цього разу – борщівські футболісти взяли своєрід­ний реванш.

Команді-переможниці та її гравцям вручено перехідний кубок і дипломи. Дипломами за зайняте друге місце в розиграші нагороджено футболістів з Великої Рачі.

Цікаво, що через тиждень «Колос» і «Дружба» зустрілись втретє майже підряд. У другому турі чемпіонату району борщівці вже приймали суперників на своєму полі. І знову довели свою перевагу – 1:0.

Борщівські футболісти - володарі Кубка «Зорі Полісся» з футболу в 1989 році.

Фото Г.Лимарчука.

Попередня сторінка                      Наступна сторінка

Кубок «Зорі Полісся» – 1988

Фінал: «Райагробуд» (Радомишль) - «Лутівка» 7:3

Фінальний матч було зіграно 14 травня у Великій Рачі. Гра викликала жвавий інтерес у місцевих любителів футболу, приїхали підтримати свої команди й уболівальники з Лутівки та Радомишля.

Фаворитом протистояння вважалися будівельники, до речі, минулорічні володарі Кубка. Проте у першому таймі лутівські футболісти дали гідний бій більш досвідченому суперникові. Попри те, що пропускали першими лутівчани доволі швидко відігрувалися. До перерви така відповідь їм удавалась тричі, тож перепочивати команди пішли за рахунку 3:3.

Момент гри.

А от у другому таймі перевага агробудівців у вправності та майстерності таки далася взнаки. Радомишляни заграли швидше й ширше і втілили свою перевагу у чотири забитих голи, свої ж ворота вже вберегли недоторканими.

Відтак володарями Кубка газети «Зоря Полісся» у 1988 році вдруге підряд стали футболісти райагробуду (таку нову назву дістало підприємство, що до того іменувалось ПМК-15).

Нагороди фіналістам та переможцям турніру вручив заступник редактора райгазети і він же у ту пору голова районної федерації з футболу Михайло Слюсаренко.

  

Володар Кубка «Зорі Полісся» з футболу 1988 року – команда райагробуду.

Фото В.Несененка.

Попередня сторінка                      Наступна сторінка