Кубок «Зорі Полісся» – 1995

На старт турніру, що почався 16 квітня, вийшло 11 команд. Олімпійська система розіграшу невблаганно відсіяла вже після першого етапу навіть декого з фаворитів. Зокрема «зійшли з дистанції» «Меліоратор» (Радомишль), що поступився землякам з «Чер­воної рути» 1:4, та футболісти з Нової Буди, які програли в Леніному «Поліссю» 1:8. Не змогли протидіяти більш вправ­ним гравцям «Явора» з Потіївського лісництва у себе вдо­ма авангардівці Білої Крини­ці. Гості перемогли 3:1. Також на своєму полі команда Чайківки поступилась у серії післяматчових пенальті великорацькій «Дружбі» – 5:7. Опи­нилися за бортом змагань і футболісти Борщева, які прог­рали в Межирічці «Соколу».

На наступному етапі межирічани у себе вдома завдали поразки «Поліссю» з Леніного 3:2. У поєдинку команд «Явір» – «Дружба» вправнішими виявилися потіївчани 3:2.

Першу путівку до фіналу було розіграно у дво­бої «Явір» ­– «Сокіл». Тут з рахунком 4:1 перемогли футболісти Потіївки.  Їхнім суперником стала грізна «Червона ру­та», яка в упертій боротьбі в Радомишлі взяла гору над вишевицькою «Вікторією» 1:0.

Фінал: «Червона рута» (Радомишль) – «Явір» (Потіївка) 3:1

Того року відразу декілька команд з району брали участь у футбольному чемпіонаті області («Червона рута», «Вікторія», «Рада» з Леніного). Відтак щільний графік їхніх виступів вплинув на перебіг кубкового турніру райгазети, і він тривав довше, ніж зазвичай. А щоб влаштувати вболівальникам справжнє футбольне свято, керівники районного комітету у справах молоді та спорту, Радомишльського держлісгоспу та Потіївського лісництва на прохання багатьох колишніх футболістів влаштували перед фінальною грою матч футболістів-ветеранів Радомишля й Потіївки.

Попри статечний вік (декому було вже й за 50) діяли ветерани технічно і самовіддано, довівши, що є ще порох у порохівницях. Необмежені заміни дали змогу долучитися до гри багатьом з тих, кому ще не так давно аплодували трибуни.

Врешті товариський характер гри дав і такий же результат – 1:1. Хоча договірним його аж ніяк не назвеш, бо боротьба була справжньою, безкомпромісною. Потіївчани повели в рахунку, але під завісу гри Анатолій Антипов влучним ударом відновив рівновагу.

«Зірки»  матчу ветеранів Анатолій Антипов і Олександр Лазарчук з «зіркою» радомишльської журналістики Анатолієм Пилипенком.

У фінальному кубковому двобої, звісно, рівноваги бути не могло. Втім команди вже зі старту поєдинку окреслили свою налаштованість на перемогу. Першими крок до неї зробили футболісти «Явора», які відкрили рахунок у першому таймі.

Проте після перерви «Чер­вона рута» додала обертів і завдяки кільком вдалим замінам змогла не тільки заграти швидше та посилити тиск на ворота суперника, а й досягти потрібного результату. Тричі радомишляни домоглися успіху –  3:1.

Як зазначив оглядач «Зорі Полісся» А.Пилипенко, «можна було б назвати з десяток, а то й більше фут­болістів обох команд, котрі показали зрілу, вдумливу гру. Від лав, де сиділи вболіваль­ники, чулися імена тих хлоп­ців. Одначе, певно, було б неправильно, сказавши про одних, обминути увагу ін­ших, котрі хоч і не забивали м’ячів, але робили на полі непомітну, часто невдячну, але таку потрібну роботу. Тим і гарний, тим і вабить доброт­ний футбол (а обидва матчі були саме такими), що кожна гра схожа на спектакль, дійство яко­го поєднує в собі плановість та імпровізацію і що свої ролі в ньому кожен виконує, як уміє і може, але віддається грі без нарікань на здоров’я чи настрій».

Отож «Червона рута» виборола почесний трофей, певною мірою реабілітувавшись перед своїми прихильниками за не вельми вдалі виступи  в обласній першості.  

А «Явір», незважаючи на поразку, тим не менше підтвердив свій високий рівень, що його того року потіївчани впевнено демонстрували в чемпіонаті району.

Командам-фіналістам були вручені грамоти відповідних ступенів і грошові премії.

Приємним було й те, що обидві команди-фіналісти, як і учасники ветеранського матчу, грали у гарній свіженькій формі, та у такий спосіб підтвердивши, що мають надійних спонсорів в особі однойменного акціонерного товариства і держлісгоспу.

Потіївський «Явір» вкотре завершив турнір у статусі фіналіста.

У 1995 році Кубком газети «Зоря Полісся» знову заволоділи футболісти «Червоної рути».

Фото М.Поповича.

Попередня сторінка                      Наступна сторінка

Кубок «Зорі Полісся» – 1994

24 квітня стартували у розіграші кубка 10 команд. На витримали турнірного «марафону» футболісти Вишевичів, Потіївки, Великої Рачі, Борщева. До речі, вже першому раунді жереб звів переможців двох попередніх розіграшів – вишевицьку «Вікторію» і радомишлян, які цього року представляли товариство «Червона рута», виступаючи під однойменною назвою. У грі, що проходила у Вишевичах, перемогли гості, але схилили вони шальки терезів на свій бік лише у серії пенальті, бо основний і додатковий час переможця не виявили.

Фінал: «Червона рута» (Радомишль) – «Полісся» (Леніне) 3:1

Команди-фіналісти зустрічалися між собою не раз, тому добре знали один одного. Відтак гра почалась без розвідки з активних дій обох суперників. Хоча надто видовищною вона не була, проте – боротьби, непоступливості, емоцій, не бракувало.

Врешті за рахунок більшого досвіду і кращої збалансованості та порозуміння усіх ігрових ланок гравці «Червоної рути» домоглися певної ігрової переваги, яку двічі втілили в забиті голи вже у першому таймі.

 По перерві команди обмінялися голами, одначе напруга в протистоянні трималась до останньої хвилини, позначившись на перебігу гри. Під завісу поєдинку почастішало зіткнень, протиборств і, на жаль, порушень, подекуди невиправданих і умисних. Кількох футболістів арбітр матчу В.Гурнович вилучив з поля, а в одному з епізодів зазнав серйозної травми гравець «Полісся». Ці прикрі моменти, звісно, матч не прикрасили і, звичайно,  дещо засмутили вболівальників.

Втім рахунок 3:1 таки не дав підстав сумніватися в заслуженій перемозі радомишлян.

Команду-переможницю нагороджено перехідним Кубком  і дипломом першого ступеня. «Поліссю» вручено диплом другого ступеня. Гравців обох колективів відзначено грамотами.

Володарі Кубка газети «Зоря Полісся» 1994 року – футболісти «Червоної рути».

Попередня сторінка                      Наступна сторінка

Кубок «Зорі Полісся» – 1993

У черговому розіграші Кубка «Зорі Полісся» з футболу стартувало 8 команд.

Результати чвертьфіналів:

Потіївка – Межирічка +:-,

Чайківка – Нова Буда -:+,

Борщів – Велика Рача 2:3,

Леніне - «Льонозавод» 1:4.

У півфіналах зустрілися: Велика Рача – Нова Буда 4:1; «Льонозавод» - Потіївка 1:0.

Фінал:  «Льонозавод»- «Дружба» (Велика Рача) 2:0

Команда «Льонозаводу» не без підстав вважалась фаворитом фінального поєдинку, що відбувся 9 травня у Радомишлі. Адже цей футбольний колектив того року не без успіху захищав честь району у першості області.

Проте великорачани виявилися гідними суперниками, добре організованими, міцними і непоступливими. Їхній наставник Петро Кривенко зазвичай критично оцінює своїх вихованців, проте вони без бою не поступаються нікому, тим більше – у кубкових зустрічах.

Втім льонозаводівці таки перемогли. Основна сила цієї команди, певно, в тому, що у ній більш-менш гармонійно були представлені і старші віком, досвідченіші футболісти, і молодші. А разом – вийшов ансамбль, у якому знайшлося місце для футбольної творчості і Володимиру Ангелову та Володимиру Горбачову, і братам Олександрові та Русланові Шинковим, і Володимиру Красовському та Юрієві Усенку, і Миколі Новикову, Юрієві Гаращуку та Андрію Глистюку, і Сергію Борецькому та Володимиру Ящуку. А опікувалися переможцями представник команди Валерій Шатило і тренер Петро Лисогор.

Володарі Кубка «Зорі Полісся» 1993 р. – футболісти «Льонозаводу».

Нагороди вручає голова районної федерації футболу, завідувач відділу редакції газети «Зоря Полісся» Анатолій Пилипенко.

Фото М.Поповича.

Попередня сторінка                      Наступна сторінка