Кубок газети «Зоря Полісся» і у воєнну пору залишився неодмінною складовою футбольного календаря Радомишльщини. Адже кубкові поєдинки завжди відзначаються безкомпромісністю, гостротою, напруженістю, непоступливістю суперників. Не став винятком і розіграш 2025-го, попри те, що виборювали кубок лише шість колективів, як і коротшою, ніж зазвичай, виявилась турнірна дистанція. Стартував турнір 11 травня, а фінальний матч проходив 1 червня.
На попередньому етапі у Радомишлі
зійшлися місцеві «Ветеран» та «Титан-ДЮСШ». Тут гору взяв досвід – 3:1. А в
Потіївці, де «Явір» приймав чайківський «Арсенал», сильнішими були господарі
поля – 3:0.
Завбачливий жереб подбав, аби до
фіналу не могли перетнутися шляхи двох фаворитів і найсильніших футбольних
колективів – ставецького «Полісся» та мірчанського «Метеору». Вони стартували з
напівфіналів, де не залишили шансів своїм суперникам, хоча й грали у гостях.
Ставчани в Потіївці здолали опір місцевого «Явора» 4:0, а «Метеор» у Радомишлі
більш ніж переконливо переграв «Ветеран» 6:1.
Втім, аби надати шанс переможеним
теж відчути смак кубкових перемог, Радомишльська Асоціація футболу дала їм
змогу розіграти втішний Кубок «Надії». Фінальний поєдинок у ньому, в якому
зустрілися «Явір» та «Арсенал» з Чайківки, передував вирішальній грі Кубка
«Зоря Полісся». Основний час матчу закінчився внічию 2:2, а в серії пенальті
гору взяли потіївчани (4:3).
А потім радомишльський стадіон
«Авангард» став свідком головного весняного кубкового фіналу. Суперники були гідними
один одного, демонструючи добротний технічний рівень, гарну взаємодію ланок,
прагнення до атаки і вміння оборонятися.
Перший тайм проходив з
територіальною та ігровою перевагою ставчан. Але створені нагоди для взяття
воріт метеорівців вони змарнували. Натомість суперник своїм скористався на всі
сто. На 33-й хвилині напівзахисник мірчанців Володимир Сотниченко ударом з-за
меж карного майданчика спрямував м’яча у нижній кут воріт поліщуків і відкрив
рахунок у грі.
По тому, як і в другому таймі, «Полісся» продовжувало атакувати і втрачати можливості, а «Метеор» – шукати шанси у контргрі, якою вміло диригував лідер колективу досвідчений Олег Зборовський. Декілька разів рятував мірчанців від голу воротар Сергій Школьний. Втім на 77-й хвилині гри і він виявився безсилим після вправного удару захисника ставчан Олександра Дороніна, якому досвіду теж не позичати. Здавалося, що гра теж, як і попередня, котитиметься до з’ясування стосунків у післяматчевих одинадцятиметрових штрафних ударах. Проте «Полісся», освіживши свої атакувальні дії замінами, таки дотиснуло суперника. Через п’ять хвилин їхній форвард Сергій Гнітецький поставив переможну крапку у фінальному матчі – 2:1. І після річної перерви Кубок «Зорі Полісся» знову вирушив до Ставків.
Є перемога!
Кращими гравцями фінального двобою
визнано С.Школьного і О.Дороніна.
Привітали лавреатів
турніру та вручили їм нагороди голови Житомирської районної й Радомишльської
асоціацій футболу Олександр Курдюмов і Сергій Борецький, член виконкомів
обласної та Радомишльської асоціацій футболу Віталій
Бацук, відповідальний секретар редакції газети «Зоря Полісся» Володимир
Молодико.
 |
Слід відзначити чіткі дії суддівської бригади фіналу (Геннадій Король, Ігор Кордель, Юрій Янович), а також гарну організацію матчу й турніру загалом Радомишльської асоціацією футболу.
І,
звичайно, – вдячність за можливість грати і вболівати нашим славним ЗСУ. За
узвичаєним ритуалом матч почався з ушанування пам’яті полеглих захисників
України.
Проходив він, до речі, у
патріотичних кольорах: синьою та жовтою була форма команд-суперниць. На такій ось національній ноті й
завершився кубковий розіграш 2025 року, зі сподіваннями,
що будуть і наступні: переможні та мирні – і на
футбольному полі, і в реальному житті.
Газета «Зоря Полісся», 6
червня 2025 р.
