«Золота осінь» – 1989

У розіграші Кубка «Золотої осені» в 1989 році взяли участь 12 команд. Турнір був насичений цікавими поєдинками і несподіваними результатами. Вже на першому етапі другий призер чемпіонату району борщівський  «Колос» поступився команді машинобудівного заводу 2:3, а «Прогрес» з Потіївки у напруженому двобої взяв гору над третьою командою першості лутівською «Фортуною».

У вирішальному поєдинку зустрілися машинобудівники (тренер Володимир Гурнович) і футболісти «Полісся» з Леніного (тренер Михайло Романенко).

Команда колгоспу «Заповіт Ілліча» на шляху до фіналу перемогла потіївчан 3:2, а радомишляни послідовно впевнено переграли «Авангард» із Білої Криниці 4:1 та великорацьку «Дружбу» 3:0, примірявши на себе статус фаворита фінального матчу.

Врешті попервах це їм вдалося підтвердити, відкривши рахунок вже на старті поєдинку. Але майже відразу поліщуки відігралися. Гра проходила гостро, динамічно, з перемінним успіхом. В такому ключі проходив і другий тайм, у якому також спочатку шальки терезів схилили на свій бік машинобудівники. Але за 10 хвилин до завершення основного часу футболісти Леніного знову відновили рівновагу.

У додатковій тридцятихвилинці вони значно впевненіше почувалися на полі, ніж суперники, і в напруженому та цікавому поєдинку взяли гору.  

Фінальний свисток арбітра Івана Дідківського з Малина, якому допомагали радомишляни Валерій Молодико та Сергій Падіаров, зафіксував перемогу «Полісся» з рахунком 5:2.

Кра­щими гравцями фінальної зустрічі було визнало воротаря Валерія Лося і захисника Юрія Ко­валя з команди «Полісся» та півзахисника Володимира Красовського і нападаючого Сергія Пархоменка – з «Машинобудівника».

Гравці обох команд нагороджені дипломами районної ради ДФСТ профспілок.

До складу команди-переможниці входили В.Лось, В.Нарожний, Д.Середенко, В.Середенко, Ю.Коваль, М.Дяченко, А.Сергієнко, П.Сергієнко, В.Пустовойт, М.Пустовойт, А.Целованський, М.Гончаренко, О.Колос, І.Міненко, А.Лобас, П.Мельниченко, В.Овсієнко.

Володар Кубка «Золотої осені» 1989 року – «Полісся» (Леніне).

Чемпіонат району – 1989

 

На старт чемпіонату району 1989 року вийшло 14 команд. Піс­ля досить тривалої перерви долучилися до районних змагань футболісти «Червоної зорі» (Забілоччя). Водночас знову не знайшли можливостей виступити в турнірі міські футбольні колективи – передусім заводу «Алмаз» (капронових виробів) та льонопереробного, котрі, здавалося б, непогано про себе заявляли в ті роки. Подібне стосується й донедавна потужних сільських колективів Осичок та Кочерова.

Обнадійливі перспективи сезону подала районна федерація, що того року оновила свій склад та стиль роботи. Фе­дерацію утворили демократич­ним шляхом з 11 чоловік голосуванням, кандидатури до неї висували всі учас­ники чемпіонату. Головою федерації був обраний Валерій Молодико, головний ме­ханік АТП 11848 – відомий на районному рівні футболіст та футбольний арбітр. Регулярними стали засідання федерації з відкритим аналізом ігор, прагненням дійти згоди в суперечливих моментах, уникати конфліктів та непорозумінь.

Стартував футбольний сезон у Великій Рачі, де сім команд виборювали традиційний кубок колгоспу «Росія». Команда Лутівки в серії післяматчевих пенальті поступилася «Поліссю» з Чайківки (в основний час – 1:1). Футболісти Борщева взяли гору над межирічанами 2:0. Господарі з рахунком 1:0 переграли команду меблевого цеху №16. Меблевики в свою чергу взяли гору на суперниками з Кичкирів – 1:0.

Затим у напівфіналі великорацька «Дружба» перемогла команду меблевого цеху 2:1, а переможець протистояння борщівців і чайківчан визначився в серії одинадцятиметрових. Влучніше їх виконали футболісти Борщева. Післяматчеві пенальті назвали й володаря трофею. Після нулів у ігровий час перемогу тут святкували господарі – 3:1.

А перші матчі першості, що стартувала 7 травня, принесли такі результати: Велика Рача – Котівка 0:1, Нова Буда – Межирічка 3:2, Лутівка – Забілоччя 7:1, Пилиповичі – Біла Криниця 2:2, Чайківка – Вишевичі 1:4, Кичкирі – Веприн 2:3, Борщів – Верлок 11:1.

У другому турі зіграли: Верлок – Веприн 1:3; склозавод – Кичкирі 5:1; Вишевичі – Пилиповичі 5:0; Межирічка – Чайківка 11:3; Лутівка – Нова Буда 9:0; Котівка – Забілоччя 2:1; Борщів – Велика Рача 1:0.

Фаворити першості визначилися вже після перших шести турів. До групи лідерів увійшли колективи Лутівки, Борщева (по 6 перемог), Вишевичі та Котівки (5 перемог і 1 нічия). Водночас засвітилися й потенційні аутсайдері та невдахи. Команди Чайківки, Кичкирів і Верлока поступилися суперникам у всіх зіграних поєдинках. Верлочани притому двічі не виїздили на ігри. За тодішнім положенням, за три невиїзди команду з першості знімали. І попри те, що продовжила вона участь в турнірі під егідою ПМК-15 та назвою «Будівельник», цієї участі не уникнула.

Втім подібні санкції було застосовано також до команд «Колос» (Нова Буда) і «Колос» (Пилипо­вичі).

Крім того, чайківське «Полісся» було зняте  зі зма­гань до кінця сезону за неспортивну поведінку. 27 серпня, приймаючи на своєму полі команду «Про­мінь» з Котівки, деякі чайківчани вийшли на гру в нетвере­зому стані і не в спор­тивній формі. На 35-й хвилині суддя матчу поєдинок зупинив. Відтак п’яні «герої» після цього побили арбітра, порва­ли свідоцт­во, видане районним ко­мітетом по фізкультурі та спорту на право суддівст­ва.

Попередже­ння щодо безпорядків під час фут­больних матчів з боку гля­дачів виносилося також команді «Авангард» (Біла Криниця).

Після 18 турів боротьбу в турнірі завершували 10 команд, що в підсумку розташувалися в остаточній таблиці наступним чином: 

	В	Н	П	М	О
«Колос» (Борщів)	23	1	2	90-23	47
«Колос» (Лутівка)	22	3	1	109-29	47
«Юність» (Вишевичі)	18	5	3	77-30	41
«Промінь» (Котівка)	18	2	6	62-45	38
«Сокіл» (Межирічка)	17	2	7	72-35	36
«Авангард» (Біла Криниця)	13	4	9	70-47	30
«Дружба» (Велика Рача)	13	3	10	34-29	29
«Автомобіліст» (Кичкирі)	10	2	14	62-76	22
«Колос» (Веприн)	9	4	13	40-58	22
«Зоря» (Забілоччя)	9	2	15	23-54	20

 

За регламентом турніру, в разі рівності очок у двох або більше команд вище міс­це визначалося за біль­шою кількістю перемог, ре­зультатами особистих зуст­річей, кращою різницею за­битих і пропущених м’я­чів.

Чемпіон району 1989 року – «Колос» (Борщів).

Як зазначав голова райради ВФДСТ профспілок Геннадій Пащук, ведучи мову про підсумки сезону, знову висвітлився ряд проблем, що мали місце й раніше. Передусім – стосовно непідготовленості деяких суддів та нечесного суддівства ними окремих поєдинків, екіпірування футболістів, виїздів команд на матчі тощо. Скажімо, не раз викликало насмішки вболівальників строкате та різнобарвне вбрання гравців межиріцької команди, як і вже згаданих покараних чайківчан. А щодо транспорту на виїзні ігри, то потерпав від цього навіть учасник обласної першості «Полісся» з Леніного.

До слова, команди Леніного та Потіївки участі в районній першості не брали, адже виступали в третій групі чемпіонату області.

Борщівські футболісти вибороли тогоріч і Кубок газети «Зоря Полісся».

Кубком «Золота осінь» заволоділа команда «Полісся» (Леніне).

Товариські поєдинки проводили й місцеві ветерани футбольної гри (35 років і старші). Для прикладу, в Білій Криниці в дружній зустрічі команда ветеранів селища з рахунком 4:2 перемогла радомишлян.

 

 

Кубок райгазети«Зоря Полісся» – 1989

 

Кубок «Золота осінь» – 1989

 

Попередня публікація             Наступна публікація

 

 

Кубок «Зорі Полісся» – 1989

Фінал: «Колос» (Борщів) – «Дружба» (Велика Рача) 2:0

Стартував весняний кубковий турнір того року 23 квітня. А до фіналу вийшли футболісти Великої Рачі та Борщева.

Коли напередодні фіна­льного матчу бу­ло вирішено, що гра відбудеться у Великій Рачі (міський стадіон тоді реконструювався і не був го­товий до футбольних зма­гань, тож великорачани гостинно запропонували провести фінал у себе), капітан борщівців Г.Щипанський зазначив, що для його команди байдуже, де грати: вдома чи у гостях. Ці слова відразу пригада­лися, ледь почалася фіна­льна гра. Футболісти з Борщева справді почува­лися господарями стано­вища на полі. І вже на четвертій хвилині рахунок було відкрито. Стрімка флангова атака заверши­лась точним ударом.

Наступ гостей триває, і невдовзі вони вдруге до­биваються успіху. В обох випадках голам передува­ли простотаки «слалом­ні» проходи Щипанського, що був одним з найпоміт­ніших на полі, крізь за­хисні порядки господарів. Після цього гру, як ка­жуть, було зроблено. І хо­ча в кінці зустрічі вели­корачани відчайдушно пе­рейшли у наступ, намагаючись уникнути поразки, рахунок так і не змінився. Фортуна того дня від­вернулася від них, бо мож­ливості, щоб змінити ра­хунок на краще були. Про­те м'яч, пробитий з пена­льті, пролетів повз воро­та. В іншому випадку гостей від, здавалося б, неминучого гола врятувала перекладина. Втім, щас­тя завжди посміхається сильнішим.

Отже, перехідний кубок райгазети здобула команда з Бор­щева. На шляху до фіна­лу вона перемогла футбо­лістів Леніного, Котівки, Білої Криниці. Великора­чани, ідучи до вирішаль­ного поєдинку, здолали опір своїх суперників з Лутівки, Кичкирів, Чайківки. Цікаво, що за місяць перед тим ці команди також зустрічались у фіналі, і та­кож у Великій Рачі, де розігрувався кубок кол­госпу «Росія». Тоді силь­нішими були господарі поля. Цього разу – борщівські футболісти взяли своєрід­ний реванш.

Команді-переможниці та її гравцям вручено перехідний кубок і дипломи. Дипломами за зайняте друге місце в розиграші нагороджено футболістів з Великої Рачі.

Цікаво, що через тиждень «Колос» і «Дружба» зустрілись втретє майже підряд. У другому турі чемпіонату району борщівці вже приймали суперників на своєму полі. І знову довели свою перевагу – 1:0.

Борщівські футболісти - володарі Кубка «Зорі Полісся» з футболу в 1989 році.

Фото Г.Лимарчука.

Попередня сторінка                      Наступна сторінка